- власне
- прысл. 1. уласна, іменна; 2. правільна, дакладна, па-сапраўднаму
Старабеларускі лексікон: Падручны перакладны слоўнік. - Менск: Беларускае выдавецтва Таварыства «Хата». Укладальнікі: Прыгодзіч Мікалай, Ціванова Галіна. 1997.
власне
Смотреть что такое "власне" в других словарях:
власне — рідко вла/сно. 1) вставн. сл. Уживається окремо або зі сл. кажучи для уточнення чого небудь; по суті. 2) част. Уживається для того, щоб підкреслити, вирізнити роль кого небудь або значення чогось; саме, якраз. || У власному розумінні цього слова … Український тлумачний словник
власне — 1 вставне слово по суті кажучи незмінювана словникова одиниця власне 2 частка якраз незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
власне-безособовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
власне-граматичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
власне-зворотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
власне-іменниковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
власне-перехідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ді — власне, отже, мовляв [V] … Толковый украинский словарь
праве — власне, якраз; майже, трохи, ледве див. праві … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
